ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ Економічна теорія в системі економічних наук та її .

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ Економічна теорія в системі економічних наук та її функції Шпоргалки по госэкзамену, год

			1.Економічна теорія в системі економічних наук та її функції  Ек. теорія -
   наука, яка вивчає закони розвитку ек-них систем, які виникають з приводу

   відтворення, а також ті аспекти еволюції національної свідомості, духу
   народу, його культури, психології, моралі та поведінки, що впливають на
   процес ек-ки.  Ек-ка це наука, яка вивчає поведінку людей з погляду
   відносин між їхніми цілями й обмеженими засобами, що допускають
   альтернативне  використан.  Політична ек-я - наука, яка вивчає виробничі
   відносини між людьми в процесі вир-ва, обміну, розподілу і споживан.
   різноманітних товарів і послуг. Ек-на наука у первісному значенні - це
   наука про домашнє господарство або управління ним (за визначенням
   Ксенофонта). Пізніше Аристотель розділив науку про багатство на ек-ку
   (вир-во благ для задоволення потреб людей) і хремастику (діяльність
   спрямована на накопичення багатства). У той час рабовласницькі господарсва
   були замкненими ек-ми одиницями (виробничі продукти споживалися всередині
   господарства) - до 5ст. н.е. Феодальні господарства також були переважно
   замкненими. У 14-15 ст почався розпад феодального ладу. Феодали замість
   оброку запроваджують грош. еррррррррррhhhhhhhhhренту, що змушує селян
   продавати частину виробленої продукції на ринку. У 1615р. франц. вчений А.
   Монкретьєн запроваджує термін „політ. ек-я”. Запровадження цього терміна у
   той період означало намагання зосередити увагу на держ. ек-ній політиці,
   мистецтві держ-го управління ек-ю. В цьому полягає одна з відмінностей
   політ-ї ек-ї від ек-ї теорії. У 1890р., після виходу праці А. Маршала
   „Економікс”, термін „політ-а ек-я” почав витісняти термін „економікс”. Але
   ці поняття часто ототожнюють.

    1. Амер. ек-міст Г. Самуельсон(„Економікс”) наголошує пройшла богато
       етапів розвитку. Осн. функції ек-ї теорії: 1.Практична - всебічне
       обґрунтування неохідності та шляхів удосконалення прогресивних форм
       власності, що найбільш відповідають інтересам людини, колективу,
       сусп-ва, обробці наукових основ управління госп-кою практикою,
       обґрунтуванні наукових організаційно-госп-ких форм розв\'язання ек-них
       суперечностей; дає змогу виробляти науково-обгрунтовані рекомендації
       щодо підвищення ефективності вир-ва для забезпечення зростання
       життєвого рівня населення. 2. Пізнавальна - розкриття сутності ек-них
       законів та категорій і форм їх вияву, властиві їм внутрішні
       суперечності, механізм їх дії. 3.Світоглядна - покликана формувати
       новий тип ек-ного мислення , а отже сучасний світогляд людини. Цінні
       ек-ні теорії, які відповідають вимогам часу, відіграють велику роль й
       соц.-ек-ному погресі сусп-ва.

   2. Загальні методи та функції наукового пізнання та їх використання Метод
   ек-ної теорії - шлях пізнання системи ек-них відносин у їх взаємодії з
   розвитком продуктивних сил, мисленного відтворення у теорії діалектики, у
   системі ек-них законів та категорій цієї взаємодії. Діалектичний метод -
   гносеологічне і логічне відображення всієї діалектики.

   Метод абстракції - м. який передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих
   сторін явища для розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних
   зв\'язків, дійсної тенденції руху (результатом є обґрунтування ек-них
   категорій, відображає у формі думки зміст. Закладений у речах). Конкретне
   - цілісний об\'єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, рис.
   Метод сходження від абстрактного до конкретного - перехід від загальних і
   збіднених за змістом понять до розчленованих і багатих за змістом. Аналіз
   - розчленування предмета (явища чи події) на складові частини, окремі
   сторони.

   Синтез - поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з
   урахуванням взаємозв\'язків між ними. Осн. функції ек-ї теорії: 1.Практична
   - всебічне обґрунтування необхідності та шляхів удосконалення прогресивних
   форм власності, що найбільш відповідають інтересам людини, колективу,
   сусп-ва, обробці наукових основ управління госп-кою практикою,
   обґрунтуванні наукових організаційно-госп-ких форм розв\'язання ек-них
   суперечностей; дає змогу виробляти науково-обгрунтовані рекомендації щодо
   підвищення ефективності вир-ва для забезпечення зростання життєвого рівня
   населення. 2.Пізнавальна - розкриття сутності ек-них законів та категорій
   і форм їх вияву, властиві їм внутрішні суперечності, механізм їх дії.

   3Світоглядна - покликана формувати новий тип ек-ного мислення , а отже
   сучасний світогляд людини. Цінні ек-ні теорії, які відповідають вимогам
   часу, відіграють велику роль й соц.-ек-ному погресі сусп-ва.

   3. Виробничі ресурси суспільства та їх обмеженість. Сусп-не виробництво
   являє собою взаємодію трьох основних факторів: робочої сили (праці),
   засобів виробництва і землі. Виробничий потенціал сусп-ва являє собою
   сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів вир-ва, з урахуванням їх
   обсягу, структури, технічного рівня та якості. Він х-зує макс-но можливий
   обсяг виробництва продукції за умови повного використання робочої сили,
   під підприємницького ресурсу, капіталу і землі. Особливе місце у вироб-му
   потенціалі сусп-ва посідають природні ресурси. Обмеженість ресурсів.
   Ек-сти досліджують способи за доп. яких продукти виробляються і
   споживаються бо люди хочуть споживати значно більше, ніж ек-ка може
   виробити. Однак блага обмежені, тоді як потреби здаються обмеженими.
   Фундаментальним принципом політ. ек-ї є закон обмеженості ресурсів - блага
   є обмеженими бо немає достатньо ресурсів аби виробляти всі блага, що їх
   люди потребують для споживання. Засоби праці - речі, за допомогою яких
   людина діє на предмети праці. Предмети праці - матеріали, які підлягають
   обробці.

   4. Економічні інтереси і потреби: діалектика взаємозв\'язку. Ек-на потреба
   - ставлення людей до ек-них умов їх життєдіяльності, які дають їм
   задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того щоб
   мати і володіти такими умовами. Класифікація потреб: За суб\'єктами: -
   індивідуальні, колективні, сусп-ні; - домогосподарств, підприємств,
   держави; - сусп.-ек-них класів, соц-х груп.

   За об\'єктами: - породжені існуванням людини як біологічної істоти; -
   матеріальн і духовні; - першочергові і не першочергові. Ек-ний інтерес -
   це реальний, зумовлений ек-ними відносинами та принципом ек-ної вигоди
   мотив і стимул соц. дій людей, щодо задоволення потреб.

   Ієрархія потреб за А. Маслоу:

    1. У самовираженні (саморозвиток,самореалізація);

    2. У повазі (самоповага, визнання , статус);