Новости Словари Конкурсы Бесплатные SMS Знакомства Подари звезду
В нашей
базе уже
59876
рефератов!
Логин

Пароль

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА МОВНОЇ СИСТЕМИ

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА МОВНОЇ СИСТЕМИ.
ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА МОВНОЇ СИСТЕМИ ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА МОВНОЇ СИСТЕМИ


символьної інформації як структури, складеної із системи подання знань та
лінгвістичного процесора, абсолютно необхідним уявляється посилання на
головні результати, які отримані лінгвістами та психологами у сфері
вивчення мови та мовної діяльності.
На шляху дослідження ключовим питанням постає дихотомія мова\мовлення.
Вперше ця проблема була сформульована та поставлена Ф. Де Сосюром, який
відокремив мовне повідомлення від мови взагалі. Але все ж, значно точніше,
та й на більш високому рівні що проблему сформулював та визначив Л.В.Щерба
у своїй програмній праці “О трояком аспекте языковых явлений и об
эксперименте в языкознании”. Ця праця, що постає вершиною
загальнолінгвістичних уявлень Л.В.Щерби, вводить ряд понять та визначень
настільки загального та фундаментального рівня, що вони необхідним чином
повинні враховуватись при моделюванні будь-яких мовних явищ: тим більш
вони повинні враховуватись (бути вибраними як конструктивні гіпотези) при
моделюванні мовної діяльності людини, що охоплює як питання формування
(синтезу), так і розуміння (аналізу) мовної інформації. Для подальшої
розбудови моделі мовної системи обов”язково необхідно згадати найважливіші
концепції Л.В.Щерби, які можуть бути подані наступним чином:
1. мовна діяльність спирається на процеси синтезу ( мовлення) та аналізу
(розуміння) текстової інформації , причому: процеси розуміння
інтерпретації знаків мови будуть не менш активними але й не менш
важливими у сукупності того явища, яке ми позначаємо мовою, і вони
обумовлюються тим же , чим обумовлюється можливість і явища мовлення.
2. Мовна діяльність постає перед нами як функціонування деякої мовної
системи, “зануреної” у мовний матеріал.
3. Мовний матеріал визначається як сукупність всього мовленевого та
сприйнятного у довільних конкретних обставинах і в ту чи іншу епоху життя
даної конкретної групи, з нього виводяться всі мовні величини, з якими ми
оперуємо у словнику та граматиці.
4. Мовна система, як сукупність мовних величин та граматик , враховує, що
зумовлюють особливості формування окремих елементів понятійного апарату
та особливості формування окремих елементів понятійного апарату та
особливості їх функціонування у мовному матеріалі.
5. Мовна система – це сукупність окремих індивідуальних мовних систем ,
кожна з яких виводиться з конкретного мовного матеріалу.
6. Мовна система постає як деяка соціальна цінність, як щось єдине та
загальнообов”язкове для всіх учасників цієї суспільної групи, об”єктивно
подане в умовах життя цієї групи”, система ж мовних уявлень у загальному
випадку має індивідуальний характер.
Таким чином , загальна концепція може бути подана схематично наступним
чином: деякий мовний матеріал, що постійно діє на сприймаючу систему,
формує індивідуальну мовну систему., яка у подальшому зможе функціонувати
у режимі мовної діяльності і , звичайно, поповнювати мовний матеріал.
Сукупність окремих індивідуальних мовних систем у граничному випадку і
складає загальну систему мови. Уявляється ймовірним, що відмінності
індивідуальних мовних систем в основному зводяться до наповнення системи
подання знань, тоді як правила функціонування цих систем більш-менш
ідентичні. Отже, окрему індивідуальну мовну систему можемо вважати досить
репрезентативною моделлю мовної системи і у подальшому аналіз виконувати
на її основі.

МОВА ЯК ВИЩА ФОРМА ВІДТВОРЕННЯ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА .

Вхідною та вихідною інформацією індивідуальної мовної системи, яка більш-
менш адекватно репрезентує мовну систему в цілому, буде мовний матеріал,
що достатньо повно подається через одну його складову – текстову
інформацію. Отже, структура текстової інформації та особливості її
організації повністю визначають особливості будови мовної системи,
принципи переробки текст. Інф. Лінгвістичним процесором. При цьому до ТІ
ставиться лише єдина вимога – бути достовірною як у граматичному, так і
семантичному планах. Презумпція достовірності ТІ гарантує достовірність
знань, отриманих на шляху аналізу тексту.
Щоб відповісти на питання, які пов”язані з організацією як мовної
системи в цілому, так і окремих її складових зокрема, необхідно детально
проаналізувати головні функції мови, особливо розглянути її
комунікативний та відтворюючий аспекти.
Одним з визначальних принципів зародження та формування живої матерії
постає адекватне відтворення зовнішнього середовища. Вся діяльність
живого організму – це по суті прагнення до адекватного відтворення
зовнішнього середовища й недотримання цієї вимоги веде до конфліктної
ситуації, яка буде несприятливою для окремого суб"єкта, особи.
Відображення - це філософська категорія для позначення внутрішньо
притаманної об”єктивній реальності властивості відносно стійко зберігати
зміну структури в процесі взаємозв”язку та взаємодії.
Кожен об”єкт матеріального світу, будь-який об”єкти живої чи неживої
матерії здатні відображати зовнішнє середовище, реагувати на його
активний вплив: вся справа в тому, які форми відображення будуть при
цьому.

МОДЕЛЬ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянемо, як та за допомогою яких засобів зовнішній світ відтворюється
мовними засобами. Але, якщо засоби мови добре відомі та, головне,
доступні для сприйняття та аналізу, то що можемо сказати про оточуюче
середовище? Мабуть, для вирішення цієї проблеми необхідно побудувати
модель оточуючого середовища, яку далі можемо зіставити з мовними
засобами. Щоб забезпечити максимальну відповідність моделі та
середовища, модель необхідно будувати на найбільш узагальнених принципах,
використовуючи такі фундаментальні категорії як матерія, рух, простір та
час.
Текстова інформація у загальному випадку буде відтворення зовнішнього
середовища, при цьому головні категорії дійсності знаходять своє
відтворення у засобах мови, у формах її організації. У зв”язку з цим,
уявляється необхідним детально проаналізувати структуру відтворюваного
(зовнішнього середовища), щоб спробувати визначити окремі залежності
співвідношення “Дійсність – Текст” та в подальшому їх використати при
побудові систем обробки текстової інформації.

ОНТОГЕНЕЗ МОВИ

Оскільки межа людської цивілізації , в результаті досліджень останніх
десятиріч , відступила в глибину віків на
Умар.Ш. был тут !!!!!
 
давайте изгоним мат !!!
 
ДОБРОЙ НОЧИ ОТ Ъ
ЛОКИ ИНО
 
ДМК МЭ
 
где инфааа?