Новости Словари Конкурсы Бесплатные SMS Знакомства Подари звезду
В нашей
базе уже
59876
рефератов!
Логин

Пароль

МАКРОЕКОНОМІКА Сукупна пропозиція сутність та графічна інтерпретація ї

МАКРОЕКОНОМІКА Сукупна пропозиція сутність та графічна інтерпретація ї.
МАКРОЕКОНОМІКА Сукупна пропозиція сутність та графічна інтерпретація її залежності від ціни на основі кейнсіанської моделі Шпоргалки по госэкзамену, 20. Сукупна пропозиція: сутність та графічна інтерпретація її залежності
від ціни на основі кейнсіанської моделі

Кейнсіанська модель сукупної пропозиції виникла на грунті критики
класичної моделі. Кейнсіанська модель пояснює зв\'язки між ціною та
сукупною пропозицією в короткостроковому періоді. В її основі положення
про негнучкі зарплати протягом короткострокового періоду. Це пояснюється
існуванням колективних угод між профспілками і підприємцями, а також
небажанням підприємств зменшувати зарплату, щоб уникнути зниження
мотивації до праці та виникнення соц. конфліктів. Отже, згідно з
кейнсіанської моделі, в короткому періоді гнучкими є лише ціни, а зарплата
тимчасово не змінюється, тому сукупна пропозиція перебуває в прямій
залежності від товарних цін, і лінія СПр набирає вигляду додатньо похилої
лінії. Особливість короткострокової кривої сукупної пропозиції полягає в
тому, що вона відбиває неоднаковий зв\'язок між ціною і сукупною
пропозицією в умовах різного рівня зайнятості. На горизонтальній ділянці
(АВ), яка характеризує економіку в умовах неповної зайнятості з високим
циклічним безробіттям, зменшення сукупного попиту не викликає зростання
цін. За цих умов сукупна пропозиція збільшується адекватно зростанню
сукупного попиту. На висхідній ділянці (ВС), яка відображає економіку в
умовах неповної зайнятості з низьким циклічним безробіттям збільшення
сукупного попиту викликає як зростання цін, так і збільшення сукупної
пропозиції. На вертикальній ділянці (СD), яка характеризує економіку в
умовах повної зайнятості при збільшенні сукупного попиту сукупна
пропозиція тимчасово збільшитися не може. Тому єдиним наслідком є
зростання.

21. Рівноважний ВВП на основі метода \"видатки-випуск\" та його графічна
інтерпретація.

Модель \"видатки-випуск\" є кейнсіанською моделлю товарного ринку.
Визначальним у цій моделі є сукупний попит, який знаходить своє
відображення через сукупні витрати і сукупна пропозиція, яка представлена
реальним ВВП. В її основі лежить пряма залежність між ВВП і сукупними
витратами, тобто чим більші сукупні витрати, тим більший ВВП, і навпаки.
Для розуміння рівноваги або нерівноваги в економіці за даною моделлю слід
розрізняти фактичні та заплановані. Сукупні витрати економічна рівновага -
це рівновага між запланованими сукупними витратами і ВВП, Тому в моделі
\"видатки-випуск\" під сукупними витратами слід розуміти заплановані сукупні
витрати. Базовим рівнянням для моделі \"витрати-випуск\": СуВ=СВ+Ві=ВВП
Співвідношення між ВВП і СуВ може мати наступні варіанти: 1) вся сума
доходу отриманого від реалізації ВВП, спрямовується на його закупку, тобто
СВ+Ві=ВВП. Цей варіант відповідає закону Сея, згідно з яким виробництво
створює адекватний за величиною попит; 2) не вся сума доходу отриманого
від реалізації виробничого ВВП, спрямована на його закупку, тобто
СВ+Ві<ВВП; 3) на закупку ВВП спрямовується більша сума доходу порівняно з
його величиною, отриманою від реалізації ВВП СВ+Ві>ВВП. Співвідношення між
сукупними витратами і ВВП - це співвідношення між планами покупців і
продавців, які як правило не збігаються, тобто виникають незаплановані
зміни в товарних запасах. Якщо СуВ<ВВП виникає перевиробництво, яке
супроводжується незапланованим збільшенням товарних запасів і навпаки.
Незаплановані зміни в товарних запасах порушують інвестиційні плани
підприємств. Інвестиції в товарні запаси виконують балансуючу роль в
економіці СуВ+Він=ВВП. Отже, рівноважний ВВП -це такий обсяг виробництва,
якому відповідають СуВ, достатній для закупки всієї продукції, виробленої
в поточному періоді.

24. Кейнсіанська теорія макроекономічного регулювання. Сутність та
положення.

Положення класичної теорії про здатність ринку до швидкого відновлення
повної зайнятості суперечить реальній економіці. Тому в 30-ті роки 15 ст.
виникає нова теорія розроблена М. Кейнсом, в якій розглянуто державне
регулювання економіки. На відміну від класиків Кейнс вважав, що періодичні
повторення спадів і депресій, які супроводжуються значним безробіттям, є
не випадковою, а закономірною рисою в умовах вільної конкуренції. Це явище
він пояснював 2 обставинами: 1. Нестабільністю сукупного попиту, що
зумовлюється внутрішніми властивостями ринкової економіки. Ціни і зарплата
не є гнучкими в короткостроковому періоді і не можуть знижуватися в умовах
падіння сукупного попиту. З погляду на це кейнсіанці доходять висновку про
необхідність держ. втручання в економіку. При цьому об\'єктом держ. впливу
на економіку має бути сукупний попит, що дістав назву \"ефективний попит\".
Це означає, що збільшуючи сукупн. попит, держава отримує здатність к
компенсувати дефіцит попиту з боку приватної економіки і завдяки цьому
відновлювати повну зайнятість. Основним методом стимулювання сукупного
попиту кейнсіанці вважали фіскальну політику на основі збільшення держ.
закупівель, трансфертів, зниження податків. Оскільки стимулювальна
фіскальна політика може викликати бюджетний дефіцит, то для цього
фінансування пропонується використовувати держ. позики, і в певних межах
грошову емісію. Важливу роль у даній теорії відіграє мультиплікатор. В
умовах неповної зайнятості, коли потужності економіки використовуються не
повністю, збільшення бюджетних видатків забезпечує значний
мультиплікативний ефект. В зальному держава виконує такі основні функції,
здійснює на відповідних ринках закупівлю ресурсів та продуктів та несе
відповідні з цим витрати, забезпечує підп-ва та домогосп-ва суспільними
благами, отримує від домогосподарств і підприємств позики, за рахунок яких
фінансуються суспільні блага.

22. Рівноважний ВВП на основі метода „вилучення ін\'єкції\" та його графічна
інтерпретація.

В основі цієї моделі лежить та обставина, що в потоці „доходи-витрати”
постійно виникають як вилучення, так і ін\'єкції. Будь-який обсяг вир-ва
породжує певну величину безподатк. доходу. Одну частину цього доходу
домогосп-ва і під-ва можуть заощаджувати та не використовувати на спож-ня.
Тому заощадження являє собою вилучення із потоку „доходи-витрати”.
Оскільки заощадження-це потенційні витраті, то внаслідок того, частка
доходу вилучається на заощадження, споживчі втрати будуть недостатніми,
щоб викупити весь обсяг вироблених споживчих товарів. Це може викликати
зменшення ВВП. Але цьому є альтернатива. Вир-во може частково
переключатися із споживчих товариств на інвестиційні. Тобто, через
Умар.Ш. был тут !!!!!
 
давайте изгоним мат !!!
 
ДОБРОЙ НОЧИ ОТ Ъ
ЛОКИ ИНО
 
ДМК МЭ
 
где инфааа?