Новости Словари Конкурсы Бесплатные SMS Знакомства Подари звезду
В нашей
базе уже
59876
рефератов!
Логин

Пароль

Грошовий обіг України

Грошовий обіг України.
Грошовий обіг України 1. Система грошового обігу та еволюція її типів.


продуктів, який опосередковується відповідним обігом грошей. Грошовий обіг
– це рух грошей у процесі виробництва, розподілу, обміну й споживання
національного продукту, який здійснюється шляхом безготівкових розрахунків
та через обіг готівки. Грошовий обіг – це сукупність всіх грошових платежів
і розрахунків, що відбуваються в народному господарстві.
Гроші не існують самі по собі, вони обслуговують потреби економіки і
тому повинні за своєю кількісною масою і структурою бути адекватні їм. В
сучасних умовах грошовий обіг в Україні визначається реаліями економічної
кризи, неплатоспроможністю і збитковістю багатьох підприємств і низьким
рівнем життя більшої частини населення.
У процесі руху доходів і продуктів (товарів і послуг) виникають
взаємозв’язані, але протилежні за напрямком товарні і грошові потоки.
У розвинутому ринковому господарстві грошовий обіг не може
здійснюватися без участі і активної ролі банків. Банки стають необхідними
посередниками у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами,
організаціями, установами та окремими фізичними особами. Банки
цілеспрямовано регулюють грошові потоки у народногосподарському обігу.
Базова модель грошового обігу включає в себе:
1. ринки ресурсів і продуктів;
2. банки;
3. суб’єкти народногосподарського обігу – підприємства й населення.



продукти
продукти
гроші



гроші


ресурси ресурси


Потоки товарів і послуг на цьому малюнку спрямовані за часовою
стрілкою; потоки грошових платежів спрямовані проти часової стрілки. В
базовій моделі допускається, що всі ресурси належать населенню (хоча
насправді йому належить тільки один ресурс – робоча сила).
Вихідним і кінцевим пунктом моделі, через який здійснюється кругообіг
готівки і безготівкових платежів, є банк. Тому банки, зображені в центрі
малюнка.
Потоки економічних ресурсів з одного боку, і грошовий потік доходів і
споживчих витрат – із другого, здійснюються одночасно. Будь – які затримки,
крім тих, які викликані продажем товарів у кредит, створюють ситуацію
неплатежів, що загрожує дезорганізації народногосподарського обігу.
Базова модель грошового обігу дає загальне уявлення про функціонування
національної грошової системи.
Грошова система – це визначена державою форма організації грошового
обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу
становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують
її функціонування.
Кожна промислово розвинена країна має власну грошову систему, яку
розвиває й вдосконалює для розвитку національної економіки. Це випливає з
об’єктивних потреб забезпечення нормального товарно – грошового обігу і
національно – історичних та політичних особливостей розвитку країни, тому
кожній національній грошовій системі властиві різні форми й взаємодія
складників, а також національна специфіка, рівень розвитку продуктивних
сил, свої політичні цілі та економічна політика.
Водночас кожна з нині діючих грошових систем, попри свої особливості,
мають багато спільних ознак та включають такі наріжні елементи:
1. грошову одиницю
2. види державних грошових знаків;
3. масштаб цін;
4. валютний курс;
5. порядок готівкової й безготівкової емісії та обігу грошових
знаків;
6. регламентацію безготівкового грошового обігу;
7. правила вивозу й ввезення національної валюти та організації
міжнародних розрахунків;
8. державний орган, який здійснює грошово – кредитне й валютне
регулювання.
Розгляньмо докладніше ці спільні елементи грошових систем.
1. Грошова одиниця – це встановлений законодавством грошовий
знак, що є засобом виміру та вираження цін усіх товарів. Як правило,
грошова одиниця ділиться на дрібніші частини. У переважній більшості країн
для цього використовується десятинна система поділу. Приміром, 1 гривня =
100 копійок, 1 долар = 100 центів, 1 фунт стерлінгів = 100 пенсів тощо.
Наявність авторитетної національної грошової одиниці та її частин в
Україні є не лише ознакою її державності і реальної незалежності, а й
становить основу грошової системи, базою для подолання кризи та інфляції,
проведення наступних радикальних економічних перетворень. Як і в інших
країнах світу, гривня виникла історично, але нині цілковито залежить від
нинішнього стану економіки й держави, яка законодавчо закріплює її функції.
При цьому стабільність грошової одиниці найкраще забезпечується лише тоді,
коли вона одночасно виступає як капітал і я к валюта.
2. Види грошових знаків, що мають законну платіжну силу, у
грошовій системі представляють, в основному, кредитні гроші у вигляді
банкнот і розмінних монет та паперових грошей у формі державних
казначейських квитків. В Україні, як і в багатьох розвинених країнах,
паперові гроші (скарбничі квитки) в обігу не випускаються або випускаються
лише в обмежених масштабах. Водночас у країнах, що розвиваються, у
грошовому обігу є як банкноти, так і казначейські квитки та монети.
3. Масштаб цін. Масштаб цін колись означав вираження суспільної
вартості у грошових одиницях, що опирався на фіксовану державою вагову
кількість грошового металу у грошовій одиниці. Після Ямайської валютної
реформи 1976 – 1978 рр. офіційна ціна золота і золотий вміст грошової
одиниці скасовані, тому й офіційний масштаб цін втратив свою економічну
значимість, бо кредитні гроші власної вартості не мають і не можуть бути
виразником вартості інших товарів. Водночас у сучасних умовах
функціонування світового ринку господарство кожної окремо взятої країни
тісно взаємодіє з іншими, тому офіційний масштаб цін виконує свою роль у
взаємодії внутрішніх і світових цін. В цих умовах, якщо на внутрішньому
ринку виникає невідповідність міх товарною й грошовою масою, то національна
валюта, як правило, втрачає офіційно зафіксований державою паритет по
відношенню до іноземних валют, а деякі країни взагалі відмовилися від
встановлення офіційного масштабу.
Масштаб цін в цих умовах визначається як певна кількість товарної
маси, що приймається за одиницю, а остаточно складається під впливом
взаємодії попиту й пропозиції. Його функцією стало завдання служити засобом
виміру вартостей товарів за допомогою цін.
4. Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями
(валютами) різних країн, що визначається їх, купівел
Умар.Ш. был тут !!!!!
 
давайте изгоним мат !!!
 
ДОБРОЙ НОЧИ ОТ Ъ
ЛОКИ ИНО
 
ДМК МЭ
 
где инфааа?